Сьогодення поставило перед суспільством безліч проблем, які викликають навколо себе неабиякий ажіотаж та потребують негайного вирішення. Проте маємо парадокс: деякі не менш болючі питання залишаються «в тіні», бо люди, яких вони безпосередньо торкаються, вважають їх своїм особистим болем і намагаються вирішити їх самостійно або ж просто змиритися із наявною ситуацією. Це стосується насамперед насильства в сім'ї, бо переважно його жертви намагаються мовчати.
Ситуація з домашнім насильством настільки давня в Україні, що основною проблемою можна назвати навіть не саму власне наявність домашнього кривдження, а дуже низьку інформованість потерпілих про психологічний і правовий аспекти, замовчування проблеми жертвами і очевидцями й відносну байдужість громадськості.
Домашнє насильство — це злочин. Не приватна справа, не табу й не стара та відома традиція "б'є — значить любить". Це – справжнє насильство між членами родини або партнерами, яке в Україні з 2019 року вже криміналізоване.
Важко повірити, але 67% жінок в Україні зазнавали насильства й тільки 17% знають куди звертатися по допомогу. Це нові результати дослідження з питань добробуту та безпеки жінок в Україні, що проводилося ОБСЄ.
Що потрібно знати?
З 2018 року в Україні діє Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству;
Згідно зі статтею 4 цього Закону звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності.
Домашнє насильство – це не тільки фізичний вплив і не тільки між подружжям. Тобто домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю.
Що є фізичним насильством? Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання або незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, чи заподіяння смерті.
Що є психологічним насильством? Словесні образи, погрози, зокрема щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері та ін.
Що таке економічне насильство? Умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг із лікування чи реабілітації, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися та ін;
Домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Окрім того, є можливість обмежити перебування кривдників і постраждалих на одній території.
Відтепер до кривдника можуть бути застосовані такі спеціальні заходи як “терміновий заборонний припис” та “обмежувальний припис”.
“Терміновий припис” здійснюється поліцією. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього насильства. Це передовсім стосується фізичного домашнього насильства. Поляга в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.
“Обмежувальний припис” застосовується судом після факту насильства, коли є доказова база – зокрема звернення до поліції або складений адмінпротокол. Цей припис може бути застосований строком , тобто це більш тривалий захід.
Найперше, куди можна звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
Крім того, працює Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України. За допомогою можна звернутися також до Центрів безоплатної правової допомоги, які є у ваших містах. Працівники та працівниці Центрів обізнані з проблемами домашнього насильства й можуть вам допомогти, наприклад, скерувавши до притулку чи надавши юридичну допомогу.
Не мовчи, не терпи!
В Україні за телефонним номером 1547 цілодобово та безкоштовно діє Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Національна дитяча гаряча лінія
З 2013 року в Громадській організації «Ла Страда-Україна» працює єдина в Україні Національна дитяча гаряча лінія.
Ось уже шість років діти мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 20:00.
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
Корисні посилання
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
https://la-strada.org.ua/garyachi-liniyi
https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/opinion/la-strada-ukraine-domestic-violence-is-more-than-just-a-quarrel-between-two-people/
https://www.youtube.com/watch?v=MK3EpzTDY7E&ab_channel=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8
https://www.youtube.com/watch?v=iRjzm0V5WXo&ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8
https://www.youtube.com/watch?v=jSKE79F_ugk&ab_channel=EdEra
https://www.youtube.com/watch?v=8_rSRNhGqCM&ab_channel=24%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB
